Музей мармурової скульптури або Зимовий сад входить до комплексу обслуговування туристів „Будинку творчості вчених”. Інтер ' єр зали декорований штучним мармуром світлого кольору (стіни, підлога, сходи). Величезні стіни-вікна та скляний дах сприяють гарному освітленню, а притінене скло пом'якшує пряме світло, створюючи атмосферу комфорту, затишку і урочистості. Тут серед екзотичної рослинності розміщені оригінали мармурових статуй парку .

У минулому скульптура античних зразків була важливим елементом декоративного оздоблення інтр ' єрів палаців та садово-паркових композицій. „Софіївка” не виключення з цього правила. Більшість статуй мають італійське походження. Перші з ' явилися на початку минулого століття. Малюнки шотландського художника Вільяма Аллана (1782-1850), на яких зображено окремі куточки парку станом на 1810-й рік, дають нам уяву про скульптурне оформлення „Софіївки” того часу: гранітні і мармурові вази з квітами, символіко-декоративні напівфігури химер чи сфінксів на гранітних виступах водоспаду „Венери”. Інші скульптури, напевне з'явились пізніше згаданого року. Серед перших були статуї Евріпіда (Велісарій, Велізарій), Орфея, Зими (Старий Агасфер), Амура (Купідон), ламаючого свій лук, бюст Пелея в гроті „Венери” („Фетіди”).

До 1831 року в „Софіївці” було встановлено статую Т.Костюшка та бюст польського генерала Ю.Понятовського. Станом на 1846 рік в Царициному саду („Софіївці”) вже були статуї Меркурія, Аполлона Бельведерського, Паріса, Венери-Купальниці (Німфа-Купальниця), Венери Медицейської, Аполона Флорентійського. Про походження цих статуй точних даних немає. Є згадка у В.Іващенка (1895р.) про статую Евріпіда, яка нібито була знайдена під час розкопок у Херсонесі і придбана для парку на початку XIX століття. Більш достовірно відомо, що Олександр Потоцький, намагаючись переконати своїх співвітчизників у національному патріотизмі, встановив статую польського національного героя 1794 / 95 рр. Т.Костюшко та бюст генерала Ю.Понятовського.

На плані та в анотаціях до нього за 1897 рік в парку налічувалось 14 статуй і бюстів. Ще раніше з єкспозиції саду зникли бюст Пелея, Ю.Понятовського, статуя Т.Костюшко. Серед нових, що раніше не згадувались, тепер експонувалась бронзова статуя імператриці Олександри Федорівни (1850р., скульптор В.О.Шервуд), бронзовий бюст Станіслава Трембецького, польського поета, автора поеми „Софіївка” (1804р.), мармурові бюсти царя Олександра I та Олександра Македонського.

Воєнні лихоліття першої половини XX століття, суспільно-політичні катаклізми у певній мірі вплинули на стан скульптури парку: колекція значно поріділа. Намагаючись заповнити пустуючі п'єдестали, керівництво парку виписало з фондів Уманського краєзнавчого музею кілька мармурових бюстів давньогрецьких філософів і поетів (1956р.): Гомера, Сократа, Платона, Арістотеля, Олександра Македонського. Перші чотири належали родині Шувалових-Долгоруких – власників тальнівського маєтку Потоцьких по доньці Ользі Потоцькій (у заміжжі – Наришкіній). У 1930-ті роки скульптури поступили у фонди Уманського окружного краєзнавчого музею, а звідти – до Софіївки. Бюст О.Македонського певне, був забраний з парку, а потім у 1956 році переданий йому знову.

У 1953-55 рр. парк займався поновленням скульптурою експозиції саду, тому віддав на реставрацію кілька скульптур (Київські державні реставраційні майстерні), які повернулись до нас в копіях з органічного скла під білий мармур: Венера Медицейська, Аполлон Флорентійський, Меркурій... Всі забрати коштів не вистачило, тому копія статуї Аполлона Бельведерського була повернена до парку лише три роки тому.

Піклуючись про стан збереження мармурової скульптури, директор парку І.С.Косенко заключив договір з Київськими реставраційними майстернями, згідно якого, мармурові статуї та бюсти були очищені та відполіровані (Паріс, Орфей, Гомер, Арістотель).

Відкриває експозицію музею велична статуя Евріпіда (Веллісарія, як її називають С.Гроза та Т.Темері, автори перших описів „Софіївки” 1843, 1846 р.р.). ЇЇ незвична композиція, легкий нахил голови, відсутність детальної проробки спини статуї наводить на думку, що вона була розташована в ніші на п ' єдесталі і розрахована на фронтальний огляд знизу. Статуя була значно пошкоджена. У 1953-54 рр. було зроблено накладку пошкодженого обличчя, пальців рук, а можливо, і значної частини правої руки із згортком пергаменту, частково – ніг. Для збереження статуї були вжиті реставраційні заходи й у 1996-97 рр. Існує версія, що це єдине статуя давньогрецького драматурга у повний ріст.

Далі в експозиції представлена статуя Орфея (Аполлона у І.Косаревського, 1951 р.), легендарного давньогрецького співака і музиканта. Статуя є копією античного зразка 3-1 століття до н.е. Зображає витонченого одухотвореного красеня з лірою в руці, з символом його таланту. Його історія і прекрасно-романтична, і драматична.

Бюсти Сократа, Гомера, Арістотеля, Платона теж у своїй першооснові були витворені грецькими майстрами у останні сторіччя до н.е. Ці напівлегендарні (Гомер) та історичні особи заклали основи європейської літературної творчості та філософії.

Бюст Олександр Македонського з ' явився наприкінці XIX століття. Хоч погруддя лиш віддаленно нагадує відомі нам скульптурні портрети Олександра, проте саме під такою назвою цей твір був представлений у „Софіївці”.

Статуя „Зима” (Агасфер) – алегоричний і біблейний образ одночасно, зображає старця, страждаючого від холоду. Вірогідно, що ця статуя була виготовлена в Італії: її непрозорий з сіруватим відтінком мармур та манера виконання нагадують венеційську школу скульптури кола Франческо Пенса (Кабіанка).

Гомер – легендарний давньогрецький поет. Час його життя визначають по-різному – від 12 до 7 ст. до н.е. З його іменем пов ' язують створення епічних поем „Іліада” та „Одісея”. Існує кілька скульптурних зображень сліпого співця Еллади. Одне з них виконане з римської копії 1 ст. до н.е. і представлене в експозиції музею.

Афродіта-купальниця, Венера-купальниця, Німфа-купальниця – все це образ прекрасної богині краси у древніх греків та римлян. Він був сприйнятий ренесансною культурою Європи і закріпився у мистецтві наступних віків. Статуя Купальниці у „Софіївці” встановлена у першій половині XIX ст. Над джерелом „Гіпокрени”. Нинішня скульптура виконана із склопластика. Завершує огляд експозиції музею мармурової скульптури статуя Аполлона Бельведерського. Це зменшена копія відомої статуї Аполлона скульптора Леохара, що була виконана в бронзі 340 р. до н.е. в Греції, висотою 2м 24см.

Отже, паркова скульптура в минулому, виконана в класичній манері була невід ' ємним елементом художнього оздоблення садів з регулярним та пейзажним плануванням. Вона завершувала композиційну побудову саду, розставляючи останні акценти сюжетної структури. Не дивлячись на втрату частину скульптури та її часті переміщення з місця на місце у пошуках найбільш оптимального варіанту, ми маємо ту сюжетну послідовність, яка й надає відповідного художнього, композиційного і змістового значення „Софіївці”.

20300, м. Умань, Черкаська обл., Україна.
Вул. Київська 12а – вхід у парк,
адміністрація тел. 3-63-19,
бухгалтерія тел.: 3-61-11,
тел./факс 3-72-94,
e-mail:sofievka@ck.ukrtel.net ,

www.sofiyivka.org.ua